Сценарий 5. Ліфт 
     
     ДЕСПЕТЧЕРСЬКА. 
     Захід  сонця.  Кімната диспетчера ліфту, наливається червоним кольором.
Стоїть  парубок  років  25,  із  дівчиною. У дівчини в руках квіти, на столі
стоїть шампанське та коробка з цукерками. 
     Хлопчик - Андрій, дівчина - Тетяна. 
     
     Андрій 
     (тикаючи пальцем у прилади) 
     Дивись,  ця  кнопка  зупиняє.  А  цю  краще  взагалі  не чіпати. Класно
Тетянко? 
     
     Тетяна 
     Да чула, я вже. Де музика яку ти обіцяв? 
     
     Андрій 
     Зараз, вже через хвилину. 
     
     ПІД"ЇЗД. 
     Біля  ліфта стоїть чоловік років 40, у сірому плащі та чорним портфелем
у  руках.  Натискає  кнопку  (виклику  ліфта), ліфт відкриває двері. Чоловік
заходить, двері зачиняються. 
     
     ДЕСПЕТЧЕРСЬКА. 
     Тетяна   обнімає   однією   рукою   Андрія,  а  в  іншій  тримає  келих
шампанського. 
     
     Андрій 
     (натискаючи на кнопку) 
     Ось, прийшов час кнопки СТОП. 
     
     Натиснув на кнопку, та підкрутив гучність динаміку. 
     
     ЛІФТ. 
     Чоловік стоїть у нерухомому ліфті. 
     Чоловік - Іван. 
     
     Іван 
     (кричить) 
     Гей, там. Включіть. Мене хтось чує. 
     (тихо) 
     А, не чує. То дуже добре. 
     
     ДЕСПЕТЧЕРСЬКА. 
     Тетяна стоїть скривившись дивлячись на Андрія. 
     
     Тетяна 
     Андрій, я зараз піду. Я не хочу слухати якогось мужика. 
     
     Андрій 
     Зараз буде. 
     
     Аж раптом з динаміку, починає линути дивовижний спів. Співає Іван. 
     
     
     
     Іван 
     O sole mio, моє ти сонце. 
     O sole mio, моє, моє. 
     
     Тетяна посміхається, дивиться на Андрія. Андрій цілує її в губи. 
     
     КВАРТИРА. 
     На  старому  кріслі  сидить  бабуся,  на килимі грається онук. Біля них
стоїть телевізор, по якому їде концерт Миколи Баскова. 
     Бабуся - Марія Семенівна, онук - Микола. 
     
     Марія Семенівна 
     Ой,  Миколко.  Зараз  вже  п'ята  година.  Швидко відчиняй двері, пісню
слухати будемо. 
     
     Микола  біжить  до дверей, відчиняє їх. З коридору лунає: "O sole mio",
малий повертається до бабусі. Марія Семенівна вимикає звук телевізора. 
     
     Марія Семенівна 
     Як чудово співає. Мабуть тебе треба було назвати Іван, а не Микола. 
     
     ПІД"ЇЗД. 
     Заходять два підвипивших чоловіка. 
     Михайло та Тарас. 
     
     Михайло 
     (заплітаючи язика) 
     О, Тарасе. У мене в домі співак є. Чуєш? 
     
     Лунає пісня Івана: "O so le mio". 
     
     Тарас 
     Нічого так, він співак? 
     
     Михайло 
     Та ні, інженер на Антонова. 
     
     Тарас 
     А  співає  краще... Цього як там його. Ну короче, молодець він. Слухай,
це ж клёвий рингтон . 
     
     Михайло 
     Та ні. Цей думає, що його ніхто не чує. І ми йому не кажемо. 
     
     Тарас 
     Ти що не хочеш виграти магнітофон? 
     
     Михайло 
     Та ні, хочу. Але жалко мужика. 
     
     Тарас 
     Та хто ці шоу дивиться. 
     
     Михайло 
     Ну, давай. Тільки обережно. 
     
     Тарас дістав з кишені мобільний телефон, включив диктофон. 
     
     ПІД"ЇЗД. 
     З під'їзду виходить Іван, і його осліплює світанок. Він посміхається. 
     
     ЗАВОД ІМ. АНТОНОВА. 
     По  цеху  крокує  Іван,  прямуючи  до  кабінету  з  вивіскою :"Головний
інженер".  Заходить до кабінету, сідає за стіл. Навпроти нього сидить Сергій
Володимирович, з похмурим обличчям. 
     
     Сергій Володимирович 
     Щось якість вже не та. 
     
     Іван 
     По госту Сергій Володимирович, як завжди. 
     
     Сергій Володимирович 
     Хтось домішує щось у сплави? 
     
     Іван 
     Та ви що! Я ніколи... 
     
     Сергій Володимирович 
     (перебив) 
     Знаю, знаю... ти чесна людина. О, до речі слухав цю тему. 
     
     Сергій  Володимирович вмикає на мобільному телефоні, запис з піснею: "O
sole mio", у виконанні Івана. 
     Іван почервонів, затрясся. 
     
     Іван 
     Де ви це взяли? 
     
     Сергій Володимирович 
     Коля, вахтер перекинув. Класно мужик співає. 
     
     ПІД"ЇЗД. 
     Іван   підходить  до  ліфту,  потім  розвертається  і  йде  до  сходів.
Піднімаючись по сходах чує розмову двох чоловіків. 
     
     Чоловік 1 
     Та кажу тобі, тут він живе. Зараз співати буде. 
     
     Чоловік 2 
     Та ні, цей запис вигадка. 
     
     Чоловік 1 
     Зачекай до п'ятої. 
     
     Іван дивиться на годинник, а на годиннику 16.59. 
     
     ПІД"ЇЗД (іншого будинку) 
     Іван  із  сумками в руках піднімається по сходах. Підходить до ліфту, і
натискає кнопку (виклику). 
     
     ДЕСПЕТЧЕРСЬКА. 
     Тетянка  та Андрій, сидять сумно дивлячись на вікно з якого видно захід
сонця. 
     
     Тетянка 
     Музики вже не буде? 
     
     Андрій 
     Вже тиждень немає. Може з 37 дому? 
     
     Тетянка 
     Ну давай хоч це. 
     
     ПІД"ЇЗД (іншого будинку). 
     Іван так само чекає ліфт. Аж раптом з ліфту доносяться спів. 
     
     З ліфту 
     Пацани 37, будинку 
     Кльові та суперові 
     Модні та кумедні 
     Гарні та убрані 
     Йо йо йо йо 
     
     Двері  ліфту  відчиняється,  у ньому стоїть маленький хлопчик 10 років.
Іван  дивиться  на  нього  та  посміхається.  Малий ховаючи погляд вибігає з
підїзду. 
     
     Іван 
     (тихо) 
     Для двох в цьому будинку буде мало місця. 
     
     КВАРТИРА (Марії Семенівни) 
     Старенька  дивиться  телевізор,  Микола  грається  на  підлозі.  Бабуся
закрила  очі  та  захропіла,  Микола  піднявся з полу, встав на стілець взяв
годинник. 
     
     Микола 
     (тикаючи пальцем в циферблат) 
     Один, два, три, чотири, п'ять. 
     
     Зістрибнув  з  стільця побіг до коридору, відчинив двері. Сів на поріг,
приклав руки до обличчя. І залунала пісня: "O sole mio", у виконанні Івана.