Сценарий 1. Вірність ... Літо. Великий, двоповерховий будинок. Велика, гарно обставлена кімната. На дивані сидить чоловік. років 30. Світле, ідеально пригладжене волосся, великі ясні зелені очі. На ньому - світлий костюм. Перед ним, в кріслі, сидить молода жінка, років 25. Довге хвилясте темне волосся. Великі карі очі. Зелена сукня. На чайному столику перед ними стоять чашки з кавою, цукерниця й сливки. ЧОЛОВІК Оль, ти знаєш - вчора вдалося отримати нових клієнтів. Крупна фірма юридична. Можемо піти, купити тобі сукню. ЖІНКА (кидається на шию чоловікові) Котику, це чудово! Як раз я думала про рожевий колір, як тобі? ЧОЛОВІК (усміхаючись) Тобі дуже піде, маленька. Цілуються. ЧОЛОВІК Кохана, в мене до тебе одне питання. Скажи, а якщо в мене не буде грошей, ти будеш зі мною? ЖІНКА (трохи подумавши) Ну, ти розумієш... Якщо б ми були тільки вдвох - звичайно. Але ж в нас є діти... (Чоловік відсунувся від неї, нахмурив брови). Ні, ти знаєш, я буду завжди з тобою. І, взагалі, звідки такі питання? Все ж буде гаразд, чого ти, милий? ЧОЛОВІК Не хочеться в цьому світі бути самотнім.... ЖІНКА (прильнула до нього. Почала цілувати обличчя, руки) Все буде гаразд, я завжди буду з тобою, обіцяю тобі. ЗТМ ... Величезна бізнес-будівля. Один з офісів. На дверях надпис - Генеральний директор Костін М.М. Чоловік, який був в минулому епізоді, штовхає двері, заходить. Великий стіл, з купою акуратно складених паперів. Ноут-бук. Шафи з папками. Чоловік - в діловому темно-синьому костюмі. За ним заходить гарна дівчина, років 18. Довге світле волосся, великі блакитні очі. Чорний строгий костюм, із занадто короткою спідницею. ДІВЧИНА Михайло Микитовичу, сьогодні до нас прийдуть дві компанії щодо проекту "Рольовий бізнес". Я підготувала в конференц-залі усі матеріали. Потім Вам потрібно буде подзвонити Алоєвому Костянтину, вирішити питання поставки фірмових автомобілів. Ще... ЧОЛОВІК Світланочка, гаразд, давай потім. Я все зрозумів. Каву, будь ласка. Дівчина усміхнулась, легкою ходою вийшла з кабінету. ЗТМ ... Михайло в джинсах й світлій сорочці. Сидить на лавці біля річки. Просто і ясно дивиться вдаль. Раптом до нього підходить бездомний брудний побитий собака. Сідає поруч. Дивиться в очі чоловікові. Михайло встав. МИХАЙЛО Посидь тут трошки, я зараз повернусь. Чоловік прямує до супермаркету. Підходить до стелажу із м'ясом. Купує сосиски. Розплачується на касі. Виходить. Прямує до лавки. Собка сидить на місті. Побачивши Михайла, хвіст тваринки починає дуже швидко вилять. Вуха притиснулись до голови. Облизала язиком мордочку. МИХАЙЛО (розкриває пакет, дістає сосиски, дає їх собаці) Тримай, маленький, тримай. Тріпає його по голові. Михайло сідає на лавку. Собака доїв сосиски, підійшов до чоловіка, лизнув йому руку. МИХАЙЛО (усміхнувся) Та нема за що... ЗТМ ... Парк. На зеленій травичці розкладено велике покривало. Багато різноманітної їжі. Дружина Михайла - в світлих джинсах, легкій білій майці, щось розкладає по тарілкам. Михайло недалеко грається з дітьми. Хлопчик, років 7. Темне коротке волосся, великі зелені очі. Салатова майка, сині джинси, білі кросівки. Та дівчинка, років 5. Довге світле волосся, великі карі очі. В блакитній сукні. Чоловік кидає їм м'яча, вони ловлять, сперечаються, хто зловив. Сміються. Бігають, кричать. ЖІНКА До столу! Михайло разом з дітьми біжать до "столу". Сідають, закехані. Починають їсти. МИХАЙЛО Я ось що думаю, чи б не поїхати нам до Дісней Ленду? Секунда мовчання, здивування у всіх на обличчях. Потім всі одночасно кидають їжу, підхоплюються й підбігають до Михайла. ВСІ Ну, звичайно! Супер! Яка геніальна ідея! Дякуємо, татунечко! Ти в нас найкращий! Михайло встає, підходить до рюкзака, виймає звідти дерев'яні іграшки. МИХАЙЛО Це вам, любі мої. (Постягує дітям іграшки). Це я сам зробив. ОЛЯ Милий, ця твоя дитяча забава така дивна... ДІТИ (в один голос) А нам подобається. Починають бавитися іграшками. ЗТМ ....Михайло йде до свого офісу. З ним усі вітаються, тиснуть руку. Він усміхається, прямує до себе. Дві дівчини - працівниці фірми стоять трошки осторонь. Обидві в однакових строгих темних костюмах. У однієї - коротке світле волосся, у другої - довге темне, зібране у хвіст. ОДНА З ЖІНОК Ой, Лєнка, який чоловік... ОЛЕНА Угу, Ксюня, гарний. Повезло ж комусь... КСЕНІЯ А ти б з ним?.. ОЛЕНА Ну... не знаю... А ти? КСЕНІЯ Я б його у дружини увела. Сміються. ОЛЕНА Ну ти і свиня... Сміх замовкнув. ЗТМ ...Дорогий бутік. Дружина Михайла обирає собі сукню. ОЛЯ Як тобі оця? (приміряє синю довгу сукню) МИХАЙЛО Ну... ОЛЯ А оця (червоне плаття) МИХАЙЛО Ну, ось тут рукава якісь не дуже... ОЛЯ О, ти просто неможлива людина. (Перебирає одяг) А оця? (дістаю рожеву сукню) МИХАЙЛО Угу. Оля біжить в примірювальну. Повертається через кілька секунд, в сукні. Чоловік киває головою. Вона убігає назад. Михайло прямує до каси. Розплачується. Повертається Оля. Виходять з бутіка. ОЛЯ Дякую, коханий. (цілує в щоку) Чоловік усміхається. ЗТМ ...Офіс. Михайло п'є каву, читає якійсь папір. До кабінету без стуку влітає секретарка. СВІТЛАНА Це кінець... МИХАЙЛО (здивовано дивиться на неї) Нічого, що я тобі не дозволяв заходити? СВІТЛАНА (з палаючими очима) Ми - банкроти. Голосно починає грати тривожна музика. Світлана щось говорить Михайлові. Його обличчя змінюється на очах. Спочатку він зблід, потім з'явились червоні плями. Михайло відсуває краватку. Обличчя стає знов блідим. Чоловік повільно встає. Музика замовкає. Світлана плаче. Михайло повільно йде до виходу. Зупиняється біля дівчини. Кладе руку їй на голову. МИХАЙЛО Заспокойся, дитя. Я дам тобі гарні рекомендації. Повільно виходить з офісу. Спускається вниз. Всі відводять очі. Мертва тиша. Виходить з будівлі. ЗТМ ... Чоловік прийшов додому. Зайшов, тихо зачинив за собою двері. Прямує до спальні. Вона розташована на другому поверсі. Велика, світла. Посередині - велике кругле ліжко. На ньому лежить Оля в пеньюарі. ОЛЯ Привіт, любий. (Встає, легко підбігає до Михайла, цілує його в губи. Він не відповідає на поцілунок). Щось сталося? МИХАЙЛО (глухо) Так. ОЛЯ Щось на роботі? МИЗАЙЛО Я - банкрот. ОЛЯ (відштовхнулась від чоловіка) Ти шуткуєш? МИХАЙЛО (Тихо сідає на ліжко) Та якби ж то... Йди до мене. Мені так зараз потрібна твоя підтримка... ОЛЯ В тебе зовсім немає грошей? МИХАЙЛО Кохана, я тебе дуже прошу, давай не зараз. ОЛЯ Я тебе питаю, в тебе хоч якісь гроші є? МИХАЙЛО Ні. ОЛЯ Але в тебе є будинок, ми можемо його продати, купити квартирку маленьку, так? МИХАЙЛО Дуже великий борг. Все прийдеться продати. Й машину також. Але в мене в селі матір є, ти ж знаєш. Там будиночок невеличкий. Ми мо... Оля вибігла з кімнати, дуже голосно хлопнувши дверима. Михайло відкинувся на ліжку. Стиснув руками голову. Почав кричати. ЗТМ ... Суд. Михайло в строгому діловому костюмі. Весь якійсь пом'ятий. Скуйовджене волосся. Згаслий погляд. Оля - в рожевій сукні. Діти стоять поруч з нею, тримають її за руки. Хлопчик та дівчинка одягнути у строгі костюми. СУДДЯ Діти залишаються під опікою матері. Костіну Михайлу Микитовичу не дозволяється бачитись з ними. Аліменти складають суму в... Музика. Михайло озирається навколо себе. Діти перелякані. Дружина дивиться з ненавистю. Всі навкруги дивляться на нього зле. Обличчя й тіла усіх людей почали раптом розтягуватися. Жахливий регіт зливався з музикою. Все попливло перед очима у Михайла. ЗТМ ... Михайло сидить на лавці біля річки. Волосся скуйовджене. Стоптані туфлі. Щетина. Синяки під очима. Дивиться вдалечінь. Підходить собака, той самий, якого колись чоловік нагодував сосисками. Кладе свою голову під руку чоловікові. МИХАЙЛО А, це ти... (гладить пса) Ми тепер схожі... (гірко сміється) Собака виляє хвостом. Притискає вуха до голови. Раптом схоплюється й кудись біжить. МИХАЙЛО І ти від мене пішов... Заплющує очі, опускається нижче на лавці. ЗТМ ... Офіс. Ксенія й Олена - колишні працівниці фірми, в тих же строгих костюмах, збирають свої речі зі столів. ОЛЕНА Оце так історія. КСЕНІЯ Та-а-ак. І дружина ця бідненька, як же ж їй тепер жити? ОЛЕНА І діти. Розумієш? А, будиночок-то з машинкою прийшлося того... ну, ти розумієш... КСЕНІЯ Та-а-ак, не хотіла б я опинитись на місті його дружини. Свиня він, що ж тут скажеш. ОЛЕНА Це точно. ЗТМ ... Будинок Михайла. Оля сидить у великий кімнаті. Розмовляє по мобільному телефону ОЛЯ Так, коханий, так. Ну, все ж продав, я ж тобі сказала. Ти молодець. Супер! В нього грошей навіть на аліменти не вистачило. Оце так ти його підчистив. Молодець! Ну, гаразд, давай, я тебе чекаю... Діти?... В Дісней Ленд з нянечкою відправила. (Сміється) Чекаю, люблю. ЗТМ ...Собака тикався носом в руку Михайлові. Він нарешті розплющив очі. В зубах у собаки було дві сосиски. МИХАЙЛО Дякую, друже, дякую. Взяв сосиски, й заплакав. Мимо лавки в цей час проходила молода жінка, за руку її тримав маленький хлопчик. Жінці було років 25. В синій сукні. Довге темне волосся, зібране у косу. Великі сині очі. Хлопчик дуже схожий на матір, в джинсовому комбінезончику. ХЛОПЧИК Мам, а чого дядя усміхається й плаче? Жінка зупиняється, дивиться туди, куди вказувала маленька ручка сина. ЖІНКА А це він зараз відчуває подяку до собаки... (в кінці фрази - голос жінки дрогнув). Чоловік ще трохи посидів. З'їв сосиски, шматок давши псу. Потім Михайло повільно встав й кудись пішов. Собака прямував за ним. Сонце вже закочувалось з горизонт. ЗТМ ... Невелика, бідно обставлена кімната. На єдиному стільці за столом сидить Михайло. В звичайному старому светрі зеленого кольору, потрепаних штанах. Він майструє з дерева різні саморобки: великі, маленькі. Поруч сидить собака. МИХАЙЛО Чого, друже, їсти хочеш? Собака підняла одне вухо, уважно подивилась на господаря, легенько заскиглила. МИХАЙЛО Ну, добре, добре. Зараз, тільки закінчу кружку. Руки Михайла дбайливо й швидко робили з дерев'янки симпатичну кружку. Вирізав візерунки. Потім чоловік встав, вийшов з кімнати. Повернувся з мискою, повною м'яса. МИХЙАЛО Ну, давай, чолов'яга, повечеряємо. Михайло дав собаці їжу, сам вийшов. Повернувся з тарілкою, повною їжі. Сів, почав вечеряти. ЗТМ ... Вулиця. Михайло йшов, в тому ж самому светрі й штанах. На вустах - усмішка. поруч - вірний пес. На зустріч чоловіків йшло сімейство. Чоловік - років 35. Темне волосся, карі очі. Одягнений у дорогий строгий костюм. Поруч з ним була Ольга з дітьми. Всі зупинились. Маленька донечка підійшла до Михайла, взяла його за руку. ДІВЧИНКА Тату, привіт. (Тихо сказала вона) Прижалася до нього всім тільцем. Син теж підійшов до Михайла. ХЛОПЧИК Здорово, батьку. (Потріпав того за руку). Михайло дивився на Ольгу. ОЛЬГА Привіт. Мовчання. ОЛЬГА Це Сергій. МИХАЙЛО Ми знайомі.. Сергій відвів очі. Ольга нервувала. ОЛЬГА Як справи? Мовчання. МИХАЙЛО Можна я буду бачитись з дітьми? Ольга дивилась на нього, на дітей, які тріпали його руки, жались до нього. Сльози навернулись в неї на очі. ОЛЬГА Так (тихо сказала вона). МИХАЙЛО Дякую. (подивився на дітей) Ну, йдіть до мами, я зайду за вами на вихідних. Діти повільно, слухняно прямували до жінки. Взяли її за руки. ДІВЧИНКА До побачення, татку! Я тебе люблю. МИХАЙЛО Я вас теж. Сімейство розвернулось й швидко пішло. А Михайло ще довго дивився їм вслід... ЗТМ ...Лавка біля річки. Михайло дістає з рюкзака дерев'яні іграшки, простягає їх дітям. В їх очах радість. Вони починають гратися ними. Поруч сидить вірний пес, виляє хвостом. Мимо них проходить жінка з сином - та сама, яка колись сказала про відчуття подяки. Зупиняється. Довго дивиться на чоловіка з дітьми. Підходить до них. ЖІНКА Можна сісти? МИХАЙЛО Звичайно. Жінка сідає. Хлопчик дивиться на дітей Михайла, вони на нього. ХЛОПЧИК Мамо, а можна я з ними пограю? Жінка запитливо дивиться на чоловіка. Той киває. ЖІНКА Так, любий. Діти убігають трохи далі. Сідають на траву та бавляться іграшками... Сонце вже починає сідати. Його відблиск з'являється на поверхні річки. Дорослі довго сидять мовчки. Собака ліг біля ніг господаря. Поклав мордочку на лапки та заплющив очі. Михайло дивився вдалечінь - спокійно й радісно. Рука жінки лягає на руку Михайла. ЗТМ